泰兴--江苏频道--人民网
| Частина сер?? |
| Математика |
|---|
 |
| Портал:Математика |
Математична осв?та — р?зновид профес?йно? осв?ти, що забезпечу? п?дготовку фах?вц?в з р?зних галузей математики.[1]
У сучасн?й науц? математична осв?та ? практикою викладання ? вивчення математики, а також пов'язаними науковими досл?дженнями.
Досл?дники математично? осв?ти в першу чергу займаються ?нструментами, методами та п?дходами, як? полегшують практику або вивчення практики; однак досл?дження математично? осв?ти, в?дом? на ?вропейському континент? як дидактика чи педагог?ка математики, розвинулися у широку область вивчення з ?? концепц?ями, теор?ями, методами, нац?ональними та м?жнародними орган?зац?ями, конференц?ями та л?тературою.
У р?зний час ? в р?зних культурах ? кра?нах математична осв?та намагалася досягти р?зноман?тних ц?лей. Дан? ц?л? включали:
- Викладання та вивчення основних навичок л?чби для вс?х учн?в[2].
- Викладання практично? математики (арифметика, елементарна алгебра, стереометр?я, тригонометр?я) для б?льшост? студент?в, щоб п?дготувати ?х до профес?йно? д?яльност?.
- Викладання абстрактних математичних понять (таких як множина ? функц?я) у ранньому в?ц?.
- Викладання окремих областей математики (таких як евкл?дова геометр?я) як приклад акс?оматично? системи та модель дедуктивного мислення.
- Викладання окремих галузей математики (наприклад, обчислення) як приклад ?нтелектуальних досягнень сучасного св?ту.
- Викладання поглиблено? математики для тих студент?в, як? хочуть зробити кар'?ру в галуз? науки, техн?ки, техн?ки та математики
- Викладання евристики та ?нших стратег?й вир?шення проблем для вир?шення нестандартних задач.
Методи, як? використовуються в будь-якому конкретному випадку, значною м?рою визначаються ц?лями, яких намага?ться досягти в?дпов?дна осв?тня система. Серед них:
- Класична осв?та: викладання математики в рамках квадрив?уму, частина класично? навчально? програми середньов?ччя, яка, як правило, базувалася на Елементах Евкл?да, як? викладалися як парадигма дедуктивного м?ркування.
- Комп'ютерна математика — п?дх?д, заснований на використанн? математичного програмного забезпечення як основного ?нструменту обчислень.
- Комп'ютерна математична осв?та, що передбача? використання комп'ютер?в для навчання математики. Також розроблено моб?льн? додатки, як? допомагають учням вивчати математику.
- Традиц?йний п?дх?д: поступове та систематичне кер?вництво ??рарх??ю математичних уявлень, ?дей та прийом?в.[3]
- Вправи: закр?плення математичних навичок шляхом виконання велико? к?лькост? вправ под?бного типу, наприклад, додавання дроб?в або розв'язування квадратних р?внянь.
- Нова математика: метод навчання математики, який зосереджу?ться на абстрактних поняттях, таких як теор?я множин, функц?? та бази
- Розв'язування проблем: розвиток математично? винах?дливост?, творчост? та евристичного мислення шляхом постановки перед учнями в?дкритих, незвичайних, а ?нод? й невир?шених завдань.
- Рекреац?йна математика: розважальн? математичн? задач? можуть мотивувати учн?в вивчати математику ? можуть зб?льшити задоволення в?д математики.
- Вивчення напам'ять: навчання математичних результат?в, визначень ? понять шляхом повторення та запам'ятовування, як правило, без сенсу або п?дкр?плене математичними м?ркуваннями.
Зм?ст математично? осв?ти складають: система математичних понять, факт?в, тео-р?й та зв'язк?в м?ж ними, навички ?х застосування; ц?л?сне уявлення про математику як науку, ?? методи та можливост?. Отримуючи математичну осв?ту, особа навча?ться оперувати схемами, алгоритмами, прийомами та методами розв'язування математичних задач; використовувати математичн? знання на практиц?, при розв'язуванн? прикладних ? профес?йних задач; застосовувати математичн? методи в процес? п?знання д?йсност? (моделювання, конструювання, ?нтерпретац?? тощо). Математична осв?та забезпечу? належний р?вень розвитку мислення (дедуктивного, рац?онального, анал?тичного, в?зуального, абстрактного, альтернативного, прагматичного, алгоритм?чного тощо), його лог?чну строг?сть; в?дпов?дний р?вень сформованост? просторово? уяви й позиц?йного просторового бачення. Як?сть зм?сту математично? осв?ти визнача?ться його в?дпов?дн?стю сусп?льним ?деалам ? соц?альним замовленням, р?вню розвитку науки, ?снуючим техн?чним та ?нформац?йним засобам, адекватн?стю потребам практики (в широкому розум?нн?), загальнолюдським ц?нностям (р?вню культурного розвитку сусп?льства). К?нцевий результат математично? осв?ти обумовлений математичною культурою, св?тоглядом, сформован?стю профес?йних якостей суб'?кта осв?ти та виробленими навичками використовувати математичн? знання на практиц?.[1]
Зм?ст осв?ти визначають нормативно-правов? та науково-методичн? документи: законодавч? акти, концепц?я[4], навчальн? плани та програми, п?дручники, навчальн? пос?бники. Математична осв?та в Укра?н? — структурний компонент загально? середньо? осв?ти, профес?йно? п?дготовки фах?вц?в низки спец?альностей, вчител?в ? викладач?в ВНЗ?в, науковц?в (профес?йних математик?в-педагог?в, математик?в-науковц?в, математик?в-прикладник?в) ? популяризатор?в науки. В?дпов?дно до мети, зм?сту ? к?нцевого результату розр?зняють 5 р?вн?в математично? осв?ти: загальноосв?тн?й елементарний, загальноосв?тн?й поглиблений, фундаментальний (базовий), фаховий (спец?альний), вищий (науковий).[1]
Р?зн? р?вн? математики викладаються в р?зному в?ц? ? в дещо р?зн?й посл?довност? в багатьох кра?нах. ?нод? предмет може викладатися в б?льш ранньому в?ц? н?ж зазвичай.
У початков?й школ? математика в б?льшост? кра?н виклада?ться однаково, хоча ? в?дм?нност?. Б?льш?сть кра?н, як правило, висв?тлюють менше тем б?льш глибоко. У молодшому шк?льному в?ц? д?ти вивчають ц?л? числа та арифметику, включаючи додавання, в?дн?мання, множення та д?лення.[5]
У середн?й школ? алгебра та геометр?я викладаються як окрем? дисципл?ни в р?зн? роки. Математика в б?льшост? кра?н ? ?нтегрованою, щороку вивчаються теми з ус?х галузей математики.
У коледжах та ун?верситетах студенти точних наук вивчають числення з багатьма зм?нними, диференц?альн? р?вняння та л?н?йну алгебру.
Математичн? спец?альност? продовжують вивчати р?зн? ?нш? галуз? в рамках чисто? математики — ? часто прикладно? математики — з вимогою певних поглиблених курс?в з анал?зу та сучасно? алгебри.
Протягом б?льшо? частини ?стор?? стандарти математично? осв?ти встановлювалися на м?сцевому р?вн?, окремими школами або вчителями, залежно в?д р?вня досягнень, як? були релевантними для ?хн?х учн?в та вважалися соц?ально в?дпов?дними для ?хн?х учн?в.
У наш час в?дбувся рух до рег?ональних або нац?ональних стандарт?в, зазвичай п?д впливом ширшо? стандартно? шк?льно? програми. В Англ??, наприклад, стандарти математично? осв?ти встановлен? як частина нац?онально? навчально? програми, тод? як Шотланд?я п?дтриму? власну осв?тню систему. У багатьох ?нших кра?нах ? централ?зован? м?н?стерства, як? встановлюють нац?ональн? стандарти або навчальн? програми, а ?нод? нав?ть п?дручники.
Одним ?з найсутт?в?ших результат?в останн?х досл?джень ? те, що найважлив?шою ознакою ефективного навчання ? надання учням ?можливост? вчитися?. Вчител? можуть встановлювати оч?кування, час, типи завдань, запитання, прийнятн? в?дпов?д? та тип обговорення, як? впливатимуть на можлив?сть студент?в навчатися. Це повинно включати як ефективн?сть навичок, так ? концептуальне розум?ння.
Як ? ?нш? осв?тн? досл?дження (? сусп?льн? науки загалом), досл?дження математично? осв?ти залежать як в?д к?льк?сних, так ? як?сних досл?джень. К?льк?сн? досл?дження включають досл?дження, як? використовують статистику висновку, щоб в?дпов?сти на конкретн? запитання, наприклад, чи да? певний метод навчання значно кращ? результати, н?ж статус-кво. Найкращ? к?льк?сн? досл?дження включають виб?рков? досл?дження, де студентам випадковим чином призначаються р?зн? методи для перев?рки ?х ефект?в. Вони залежать в?д великих виб?рок для отримання статистично значущих результат?в.
В ?стор?? становлення та розвитку математично? осв?ти Укра?ни вид?ляють 5 етап?в:
- започаткування вищо? математично? осв?ти (1804–34),
- започаткування прогресивних нововведень у теор?? та практиц? осв?ти (1835–83),
- посилення прикладно? спрямованост? (1884—1917),
- п?д час радянсько? окупац?? (1917—1991),
- незалежно? Укра?ни (в?д 1991).
Найдавн?шим джерелом про математичн? знання епохи Рус? ? тв?р монаха Кирила Новгородського ?Вчення бачити людин? вс?х рок?в?, присвячений арифметико-хронолог?чним розрахункам. Математику (арифметику, лог?ку) як навчальну дисципл?ну вищо? школи вперше запровадили на територ?? Укра?ни в Острозьк?й академ?? (1576—1636). Заснування Льв?вського ун?верситету стало новим етапом становлення вищо? математично? осв?ти в Укра?н?: математику як окремий предмет розпочали вивчати на ф?лософському факультет?. Курс передбачав вивчення арифметики, геометр?? та деяких розд?л?в прикладно? математики.
У 2-й половин? 18 стол?ття з'явився окремий предмет — зм?шана математика. Тод? ж у Льв?вському ун?верситет? к?льк?сть предмет?в математичного циклу поступово зб?льшували, були заснована кафедра математики та астроном?чна обсерватор?я. Студенти вивчали арифметику, прогрес??, пропорц??, добування корен?в, початки геометр?? Евкл?да; особливу увагу викладач? прид?ляли задачам на побудову.
Важливим етапом у розбудов? вищо? математично? осв?ти стало створення Ки?во-Могилянсько? академ??, де у 3-му ? 4-му класах вивчали арифметику та геометр?ю. У 2-й половин? 18 стол?ття у н?й в?дкрили спец?альн? класи чисто? математики, у яких вивчали алгебру, геометр?ю, алгебричн?, гармон?чн?, геометричн? прогрес??, зм?шану математику, механ?ку, тригонометр?ю, математичну хронолог?ю.
На початку 19 стол?ття центрами математично? осв?ти в Укра?н? стали Ун?верситет св. Володимира (нин? Ки?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? Тараса Шевченка), Харк?вський, Новорос?йський (нин? Одеський ун?верситет), Льв?вський ? Черн?вецький ун?верситети, вони й донин? дають ?рунтовну математичну осв?ту. Фаховий р?вень математично? осв?ти в Укра?н? забезпечують Дн?пропетровський (нин? Дн?про), Донецький (2015 року евакуйований у В?нницю), Житомирський, Запор?зький, Микола?вський, Прикарпатський (?вано-Франк?вськ), Сх?дно-?вропейський (Луцьк), Сх?дно-укра?нський (2015 року евакуйований з Луганська у м?сто С?верськодонецьк Лугансько? област?), Ужгородський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський ун?верситети, Нац?ональний ун?верситет ?Черн?г?вський колег?ум?, Нац?ональний (Ки?в), В?нницький, К?ровоградський, Полтавський, Сумський, Терноп?льський, Харк?вський педагог?чн? ун?верситети та ?н.
При ?нститут? математики НАНУ (Ки?в), ?нститут? прикладних проблем механ?ки ? математики НАНУ (Льв?в), Ф?зико-техн?чному ?нститут? низьких температур НАНУ (Харк?в), ?нститут? прикладно? математики ? механ?ки НАНУ (2015 року евакуйований з Донецька у м?сто Слов'янськ Донецько? област?), Ки?вському, Льв?вському, Ужгородському, Харк?вському, Черн?вському ун?верситетах, Нац?ональному педагог?чному ун?верситет? (Ки?в), Нац?ональному техн?чному ун?верситет? Укра?ни ?Ки?вський пол?техн?чний ?нститут?, Нац?ональному ун?верситет? ?Льв?вська пол?техн?ка? та ?нших функц?онують асп?рантура та докторантура з математичних спец?альностей.[1]
- ↑ а б в г Енциклопед?я сучасно? Укра?ни (укр.). Арх?в ориг?налу за 15 с?чня 2022.
- ↑ Hill, McGraw (20 жовтня 2017). 5 Approaches to Teaching PreK-12 Numeracy. Inspired Ideas (англ.). Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
- ↑ business, Calvin Hennick Twitter Calvin Hennick is a freelance journalist who specializes in; magazines, technology writing He is a contributor to the CDW family of technology. 5 Apps to Help All Students with Math. Technology Solutions That Drive Education (англ.). Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
- ↑ Каб?нет м?н?стр?в Укра?ни (укр.). Арх?в ориг?налу за 14 с?чня 2022. Процитовано 14 с?чня 2022.
- ↑ Nunes, Terezinha; Dorneles, Beatriz Vargas; Lin, Pi-Jen; Rathgeb-Schnierer, Elisabeth (2016). Nunes, Terezinha; Dorneles, Beatriz Vargas; Lin, Pi-Jen; Rathgeb-Schnierer, Elisabeth (ред.). Teaching and Learning About Whole Numbers in Primary School. Teaching and Learning About Whole Numbers in Primary School (англ.). Cham: Springer International Publishing. с. 1—50. doi:10.1007/978-3-319-45113-8_1. ISBN 978-3-319-45113-8.
Сабредд?т (англ.) | |
| Тематичн? сайти | |
| Словники та енциклопед?? | |
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |
